15.11.2024
Урок 17
Тема програми : «Театр корифеїв»
Тема : Контрольний міні-твір за доробком І. Карпенка-Карого
Актуальність творів Івана Карпенка-Карого
Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим знаменитих п'єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні п'єси залишаються актуальними. І причина цьому — процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси — це якоюсь мірою випробовування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала людська спільнота заради моральності підростаючого покоління.
На відміну від персонажів Карпенка-Карого, нинішні герої не такі однозначні, як у драматурга, вони мають вищу освіту, інколи освіту в декількох галузях, і безперечний досвід у таємничому світі "тіньового бізнесу", а простіше кажучи, вони майже всі пройшли складну школу уміння виживати в корумпованих складних структурах. Що ж спільного у героїв Карпенка-Карого і "героїв нашого часу"?
П'єса "Мартин Боруля" написана на основі реального факту. І. Карпенко-Карий використав подію, яка відбулася в його родині. Батько письменника вирішив у суді довести своє дворянське походження. Незважаючи на витрачені зусилля, рід дворянським визнаний не був, бо прізвище в нових і старих документах відрізнялося однією літерою. Так само й головний герой твору: багатий шляхтич, чиновник земського Суду Мартин Боруля має заповітну мрію — зробити свій рід дворянським, поставити все на "дворянську лінію". Справою честі стало те доведення "дворянської лінії", бо Мартина пан Красовський назвав бидлом, а його сина — телям. Боруля наполегливо, із завзяттям судиться, викидаючи гроші на вітер, і навіть не розуміє, що повірений Трандалєв просто дурить його. А найголовніше, сам герой навряд чи зміг би пояснити, для чого йому дворянство потрібне, адже в нього цілком нормальне життя: має дружину, сина й доньку, чимале хазяйство.
Зрозуміло, що Боруля не має нічого спільного з дворянством. Маючи звичку прокидатись рано, герой із усіх сил намагається бути паном і лежить, як і водиться панам, довго, хоч і болять боки від того лежання. Усупереч родинній традиції вимагає від дітей називати його "папінька", а дружину — "мамінька", не дає працювати Марисі, аби вона привчалася до дворянства. Боруля марно витрачає чимало грошей на дворянський антураж. Смішно виглядає це. намагання бути благородним: очікуючи привезення з міста "кофію", герой просить дружину дізнатися, що з ним робити, бо "Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?"
Боруля, безперечно, прекрасний батько, хоча через свою обмеженість і засліпленість дворянством трохи не зламав життя Марисі. Відмову сватам Миколи, Марисиного коханого, Боруля пояснює просто: "Не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії..." Натомість майбутнім чоловіком доньки він бачить регістратора Націєвського — людину несерйозну, звичайного міського франта, балагура, що до того ж любить випити за чужий кошт. Марисю дивує така кардинальна зміна в батькові, адже вона вихована зовсім по-іншому. Син Борулі Степан служить канцеляристом у місті. Батько з щедрістю витрачає на нього гроші, аби він вибився в люди, виглядав, як дворянин. Степанові це подобається, але ті гроші йдуть у нікуди, бо він не навчився цінувати зароблені гроші. Вихор міста з веселими гуляннями, що часто закінчуються пиятикою, приваблюють хлопця. Але канцелярію закривають, і молодший Боруля повертається додому, де бачить хворого батька та майже розорене хазяйство. Це все — наслідки бездумної гонитви за дворянством.
Символічним є спалення "дворянських паперів" у кінці п'єси. Герой немов очищається тим вогнем, стає зрячим, Борулі стає легше, наче в нього нова душа ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала.
У творі поєдналися елементи комедії і трагедії. Образ Борулі в цілому комічний, але за цим зовнішнім комізмом криється страшна драма, адже нерозумний, засліплений "дворянською лінією" герой міг втратити абсолютно все: і майно (якого майже не лишилось), і друзів (Гервасія, Протасія і Матвія), і дітей (нещасливий шлюб Марисі й розпусне життя Степана), і власне життя.
Домашнє завдання!!!
1.Виконати тести :
1.Драматургія - це:
а) один із родів художньої літератури;
б) драматичний твір з гострим життєвим конфліктом;
в) сукупність драматичних творів певного письменника, народу,
історичної епохи;
г) літературний твір, написаний для постановки на сцені.
- Назвіть творчу сім’ю, яка подарувала світу видатних
особистостей в драматургії:
а) Тобілевичі;
в) Красовські;
б) Садовські;
г) Саксаганські;
Іван Карпенко-Карий прибрав собі псевдонім на честь:
а) драматичного персонажа;
б) діда;
в) дядька;
г) брата.
Виберіть поняття, яке випадає з логічного ряду:
а) драма;
б) комедія;
в) бурлеск;
г) трагікомедія.
5.Укажіть прізвище митця, який випадає з логічного ряду:
а) Микола Садовський;
в) Михайло Кропивницький;
б) Іван Карпенко-Карий;
г) Панас Саксаганський.
- Твір «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого за жанром:
а) гумористична п’єса;
б) побутова повість;
в) трагедія;
г) комедія.
- Текст драматичного твору складається з двох компонентів
(оберіть їх):
а) мова героїв;
б) авторські відступи;
в) ремарки;
г) пейзажі;
д) портрети.
- Із якого твору наведена цитата: «От мука мені з цим
каторжним …! І вигнав би, жаль, - давно служить, і привик до
нього так, що як не бачу довго, аж скучно».
а) І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»;
б) Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
в) Панаса Мирного «Пропаща сила»;
г) І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
- Зі славнозвісною французькою комедією Ж.-Б. Мольєра
«Міщанин-шляхтич» перегукується твір:
а) І.Котляревського «Енеїда»;
в) І.Карпенка-Карого «Хазяїн»»;
б) І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»;
г) І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
- До видатних драматургів кінця ХІХ століття належить:
а) І.Карпенко-Карий;
б) І.Нечуй-Левицький;
в) Г.Сковорода;
г) Панас Мирний.
- Першу українську професійну трупу створив:
А) І. Карпенко-Карий у Бобринцях;
Б) М. Садовський у Харкові;
В) М. Старицький у Полтаві;
Г) М. Кропивницький у Єлисаветграді.
- Серед перелічених творів перу І. Карпенка-Карого не
належить:
А) «Мартин Боруля»; В) «Хазяїн»;
Б) «Назар Стодоля»; Г) «Сто тисяч».
Важливою рисою творчої роботи є її конкретність, тому, пишучи твір на літературну тему, потрібно розкривати її не загальними фразами, а заглиблюватися в аналіз епізодів твору, аргументувати свої думки. Обов’язково потрібно показати власне ставлення до прочитаного, робити узагальнення та висновки.
2.Написати твір за доробком І. Карпенка- Карого.
«Чи можливі в сучасному житті такі як Боруля і чому?»
Надіслати виконані завдання в особисті повідпмлення до 20.00 .
