Робота в закладі
У ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» в центрі діяльності директора, заступників, класних керівників, вихователів залишається превентивне виховання, яке спрямоване на реалізацію Конвенції превентивного виховання дітей і молоді.
Проводяться заходи економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, освітнього, інформаційно-освітнього та організаційного характеру, спрямовані на формування позитивних соціальних установок, запобігання вживанню наркотичних речовин, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.
Слід загострити увагу педагогів на важливості реалізації функцій превентивного виховання, а саме: діагностико-прогностичної, корекційно-реабілітаційної, освітньо-консультативної, організаційно-методичної. Позитивність превентивної роботи спостерігається тоді, коли в повній мірі здійснюється корекційно-реабілітаційна функція, яка ставить за мету узгодження виховного процесу з реальними умовами соціалізації дитини й пов’язана з втручанням у негативну ситуацію її розвитку на рівні знань, емоцій, поведінки, використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці налагодження стосунків для позитивного способу життя. І тому важливо створювати сприятливі умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної та іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, вихованню стійкості до негативних впливів.
Робота у системі превентивного виховання і здійснюється з початку навчального року: у вересні-жовтні складається соціальний паспорт, проводиться робота щодо анкетування здобувачів освіти щодо їх схильності до шкідливих звичок; проводяться практичним психологом корекційні заняття з дітьми девіантної поведінки, ці діти відвідуються вдома; практичним психологом вивчаються емоційні стани першокурсників під час уроків, міжособистісні відносини у класних колективах.
Упродовж навчального року щомісяця в усіх групах проводиться цикл бесід з правового виховання та «Я обираю здоровий спосіб життя», інформаційні хвилинки «Я маю право», тощо. Усвідомлюючи важливість радикальних змін у всіх сферах життя, у діє система профілактичної роботи по попередженню правопорушень серед здобувачів, створена рада профілактики правопорушень.
Робота з превентивного виховання ведеться індивідуальна, групова і масова. Це і зустрічі з працівниками правоохоронних органів, і вивчення законодавства України. Найцікавішими є інтерактивні форми роботи, рольові ігри, конференції, круглі столи, диспути. У планах виховної роботи класних керівників сплановані бесіди з правового виховання, бесіди з профілактики правопорушень, тиждень правових знань, робота з батьками дітей, схильних до правопорушень, тематика батьківських зборів. Керівники груп щоденно ведуть облік відвідування здобувачами освіти уроків, виясняють причину неявки.
У закладі проводяться батьківські збори, за участю інспекторів сектору ювенальної превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
У закладі постійно ведеться профілактично-роз’яснювальна робота серед здобувачів освіти щодо попередження втягування їх у протиправну діяльність проти національної безпеки держави, формування безпечної поведінки в мережі інтернет.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх
Злочинність неповнолітніх постійно привертає до себе увагу. На сьогодні це зумовлено тим, що неповнолітні завжди визнавалися злочинцями особливого роду і становлять одну з найбільш кримінально уражених верств населення.
За сучасних умов розвитку суспільства визнається, що для неповнолітніх злочинців недостатнім є застосування лише медико-педагогічних заходів. У певних випадках держава змушена притягувати їх до кримінальної відповідальності.
Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років. Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.
Згідно частини 2 статті 22 Кримінального кодексу України особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за: умисне вбивство; посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави; умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; диверсію; бандитизм; терористичний акт; захоплення заручників; зґвалтування; насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом; крадіжку; грабіж; розбій; умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом; хуліганство.
Чинний Кримінальний кодекс України виділяє окрему систему покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх, визнаних винними у скоєнні злочину.
Згідно зі статтею 98 Кримінального кодексу України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
- Штраф. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Громадські роботи. Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основній роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
- Виправні роботи. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому судом, в межах від п’яти до десяти відсотків.
- Арешт. Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах, ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.
- Позбавлення волі на певний строк. Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, в за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – не більше п’ятнадцяти років. Позбавлення волі не може бути призначено неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім загальних засад призначення покарання, обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років обов’язкова участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справі у суді першої інстанції (з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення).
Позбавлення волі на певний строк – це саме суворе покарання у системі покарань, які можуть призначатися неповнолітнім.
Покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх виконують виховні колонії. Ці колонії займають особливе місце середь установ, які призначені для відбування покарання, що виражається, по- перше, у встановленні більш пільгових умовах у порівнянні з умовами утримування дорослих, та, по-друге, в орієнтації на застосування різноманітних виховно-психолого-педагогічних заходів, як основних засобів впливу на
неповнолітніх в процесі їх навчання, проведення спортивних, культурних заходів, а також в процесі трудової діяльності.
Кримінальної відповідальності батьків за злочини, скоєні малолітніми та неповнолітніми законом не передбачено. Але батьки несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми та неповнолітніми дітьми, у тому числі і заподіяну у результаті злочину.
Відповідно до статті 1178 Цивільного кодексу України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.