Внутрішня система забезпечення якості освіти — ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ»

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради

ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей»

протокол № 7 від 28.12.2022 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом директора ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» від 29.12.2022 р. № 246

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей»

2022 рік

Зміст

положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в

ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей»

№ з/п	Розділ	Сторінка
1	Загальні положення	3
2	Стратегія та процедури забезпечення якості освіти	4
3	Система та механізми забезпечення академічної доброчесності	6
4	Система оцінювання здобувачів освіти	7
5	Система оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників	11
6	Система оцінювання управлінських процесів	12
7	Освітнє середовище ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей»	14
8	Моніторинг та самооцінювання	17
9	Прикінцеві положення	18

Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» розроблено відповідно до абзацу 16 частини першої статті 64 Закону України «Про освіту» та статті 41 Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, затверджених наказом МОН від 06.05.2021 № 509.

Положення поширюється на всіх представників закладу та учасників освітнього процесу.

Головною метою освітньої діяльності ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» є забезпечення конкурентоспроможності освітніх послуг з підготовки кваліфікованих робітників. Політика закладу спрямована на демократизацію освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства, самоорганізації, самонавчання, нестандартного творчого мислення, підвищення іміджу робітничих професій.

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямоване на досягнення мети закладу.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі базується на таких принципах:

Автономності — забезпечення якості здійснюється шляхом самостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення якості освітньої діяльності;
Процесного підходу — ідентифікації управлінських, основних та забезпечувальних процесів.
Системного підходу – коли усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними.
Постійного поліпшення — постійного процесу, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, забезпечується формування необхідних професійних компетентностей, створюються нові можливості тощо.
Впливу зовнішніх чинників — система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – освітня політика держави, взаємодія з роботодавцями, орієнтація на споживача.
Прийняття рішень на підставі фактів — ефективні рішення приймаються на підставі аналізу лише реальних даних.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення

якості освіти закладу є:

дотримання вимог законодавства України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти;
контроль за реалізацією Державних стандартів, стандартів професійної (професійно-технічної) освіти та виконанням освітніх програм;
моніторинг фахового рівня педагогічних працівників; створення необхідних умов для його підвищення;
моніторинг якості знань, умінь, навичок, компетентностей здобувачів освіти, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
забезпечення співпраці з роботодавцями на умовах соціального партнерства;
створення цифрового контенту освітнього процесу;
створення інноваційного методичного середовища, що ґрунтується на актуальних педагогічних методиках, новаторських виробничих, інформаційно-комунікаційних технологіях;
забезпечення вільного доступу до світових освітніх та наукових ресурсів через мережу Інтернет в усіх приміщеннях закладу;
стимулювання творчого самовдосконалення здобувачів освіти;
оптимізація соціально-психологічного середовища;
контроль стану прозорості освітньої діяльності закладу та оприлюднення інформації;
внесення пропозицій, обґрунтування рекомендацій щодо покращення якості освіти та освітньої діяльності та усунення виявлених порушень і недоліків.

Внутрішня система забезпечення якості освіти у ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» включає такі напрями:

освітнє середовище;
систему оцінювання здобувачів освіти;
педагогічну діяльність педагогічних працівників;
управлінські процеси в закладі освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної ради 28.12.2022 року (протокол № 7 ), затверджене наказом директора закладу від 29.12.2022 року № 246. розміщене на вебсайті ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» і є доступним для ознайомлення.

Відповідальність за впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі покладається на директора ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей».

Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти є визначальним чинником стратегічного управління освітньою діяльністю ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей».

Колегіальним органом державного навчального закладу «Знам’янський професійний ліцей», який визначає стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

2.1. Основні принципи стратегії забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі освіти:

Стратегія розвитку ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей».
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей».
Положення про академічну доброчесність в ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей».
План роботи на навчальний рік ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей».

2.2. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти закладу включає:

а) стратегічні цілі діяльності закладу:

відповідність рівню державних стандартів професійної (професійно-технічної) освіти;
задоволення потреб суспільства у кваліфікованих робітниках;
прагнення забезпечити лідируючі позиції серед провідних професійних (професійно-технічних) закладів України, щодо якості підготовки робітників.

б) основні завдання, що вирішуються на шляху досягнення стратегічних цілей:

якісна організація підготовки кваліфікованих робітників;
постійне удосконалення освітнього процесу;
посилення особистої відповідальності працівників за якість роботи, що виконується;
задоволення потреб здобувачів освіти в інтелектуальному, культурному та моральному розвитку;

в) принципи діяльності закладу освіти щодо забезпечення якості освітніх послуг:

цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості визначеній меті;
прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу;
безперервності, що свідчить про необхідність проведення роботи з поліпшення якості освітньої діяльності постійно, комплексно, результативно;
недискримінації, запобігання та протидії булінгу;
забезпечення академічної свободи під час навчання та викладання;
партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб;
здійснення моніторингу якості освіти − довіри та готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін.

2.3. Основні процедури та заходи забезпечення якості освіти:

удосконалення планування освітньої діяльності та її організації, оновлення нормативно-методичної бази з питань забезпечення якості;
сприяння формуванню компетентностей здобувачів освіти, підвищення якості знань шляхом впровадження інноваційних освітніх технологій та методик навчання;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
посилення кадрового потенціалу закладу освіти;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
самооцінювання якості освітньої діяльності;
формування (на підставі моніторингових досліджень) рекомендацій щодо управлінських рішень з підвищення якості освіти та освітньої діяльності.

2.4. Система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освіти:

— якість освітнього процесу (використання сучасних підходів до організації освітнього процесу; формування компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти);

— якість умов здійснення освітнього процесу (умови здійснення освітньої та управлінської діяльності: кадрові, санітарно-гігієнічні, навчально-методичні, матеріально-технічні, нормативно-правові, фінансові; інформаційне забезпечення; безпека життєдіяльності, охорона праці, пожежна безпека, цивільний захист; медичне обслуговування; робота бібліотеки, психологічна служба; впровадження політики щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу; створення умов для учасників освітнього процесу з особливими потребами та дотримання їхніх прав; ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності; підвищення кваліфікації педагогічних працівників; атестація педагогічних працівників);

— якість результатів освітнього процесу (динаміка показників навчальних досягнень з предметів загальноосвітньої та професійної підготовок здобувачів освіти за результатами І семестру та навчального року; формування відкритої прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання навчальних досягнень; динаміка показників навчальних досягнень здобувачів освіти за результатами державної кваліфікаційної атестації, поетапної кваліфікаційної атестації; державної підсумкової атестації, динаміка участі та результатів Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності, олімпіад, спартакіад; працевлаштування випускників; рівень сформованості суспільних цінностей у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку);

— якість управління освітнім процесом (дотримання вимог законодавства у сфері П(ПТ)О; реалізація політики академічної доброчесності; ефективність внутрішньої системи забезпечення якості освіти та окремих її напрямів; дотримання учасниками освітнього режиму роботи, Правил внутрішнього розпорядку, трудового законодавства, Правил поведінки учасників освітнього процесу, взаємодія з громадськістю).

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації під час використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань контролю результатів навчання;
посилання на джерела інформації під час використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права.

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності викладені у Положенні про академічну доброчесність учасників освітнього процесу ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей», схваленим педагогічною радою від 28.12.2022 року. Заклад освіти керується цим Положенням.

Система оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань й умінь та ґрунтується на позитивному принципі, що передбачає врахування рівня досягнень учнівської молоді. Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре й зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

4.1. Система оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з професійної підготовки (наказ МОНУ від 14.06.2001р. №459 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з професійної підготовки у системі професійно-технічної освіти»). Робочі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів розробляються на основі типових до кожного предмета та навчальної теми програми, розглядаються і схвалюються на засіданні методичної комісії та затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи;
критеріїв оцінювання навчальних досягнень вихованців у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 13.04.2011року № 329;
орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222/ Міністерство освіти і науки України).

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти розміщені в учнівських куточках навчальних кабінетів і навчальних майстерень.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

4.2. До ключових компетентностей належать:

— вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

— здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

— математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому й суспільному житті людини;

— компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати й пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення й робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

— інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі, формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

— екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

— інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

— навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями й навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

— громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті закладу освіти, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

— культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

— підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

4.3. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

контролююча: визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
навчальна: сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
діагностико-коригувальна: з’ясовує причини труднощів, які виникають в процесі навчання; виявляє прогалини в засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
стимулювально-мотиваційна: формує позитивні мотиви навчання;
виховна: сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

Зміст, обсяг знань та умінь, необхідних для відповідних рівнів кваліфікації здобувачів освіти з кожної робітничої професії, передбачений Державним Стандартом ПТО з професій.

4.4. При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів враховуються:

— характеристики відповіді здобувача освіти: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

— якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

— сформованість предметних та професійних умінь і навичок;

— рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

— рівень володіння трудовими прийомами, операціями та керування технологічними процесами;

— досвід творчої діяльності (уміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

— самостійність оцінних суджень.

4.5. Характеристики якості знань, які взаємопов’язані і доповнюють одна одну:

— повнота знань: кількість знань, визначених навчальною програмою;

— глибина знань: усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

— гнучкість знань: уміння здобувачів застосовувати набуті знання на виробничому навчанні та практиці, у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

— системність знань: усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

— міцність знань: тривалість збереження у пам’яті та відтворення їх у необхідних ситуаціях.

4.6. Види оцінювання і форми проведення контролю.

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, підсумкове за відповідний рівень кваліфікації, семестрове, річне, державна підсумкова атестація, державна кваліфікаційна атестація, поетапна кваліфікаційна атестація) оцінювання.

Поточний контроль здійснюється шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальними програмами, зокрема, під час виконання самостійних та індивідуальних робіт здобувачів освіти протягом семестру.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочими навчальними програмами.

Поточний контроль передбачає поурочне опитування здобувачів освіти, проведення контрольних і перевірних робіт, тематичне тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним та медико-педагогічним нормам.

Тематичний контроль – застосовується для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти після завершення вивчення теми робочої навчальної програми.

Педагогічні працівники самостійно обирають форму поточного, тематичного контролю рівня навчальних досягнень здобувачів освіти.

Проміжний контроль передбачає семестрові заліки, семестрову атестацію (іспити), річні підсумкові заліки, річну атестацію, проміжну кваліфікаційну атестацію, індивідуальні завдання здобувачам освіти.

Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію, що включає: кваліфікаційну пробну роботу, яка відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ЗП(ПТ)О відповідного кваліфікаційного рівня; державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

Періодичність і форми проміжного та вихідного контролю визначаються робочими навчальними планами.

Формою завершення здобуття повної загальної середньої освіти є державна підсумкова атестація. Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається наказом МОН України. Державна підсумкова атестація може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти.

Формою завершення професійної освіти є державна кваліфікаційна атестація (пробна кваліфікаційна робота та захист дипломної/творчої роботи) і є підставою для встановлення рівня кваліфікації, передбаченого робочими навчальними планами з підготовки кваліфікованих робітників.

Система оцінювання педагогічної діяльностіпедагогічних працівників

Критерії і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2010р. за № 1255/18550 (зі змінами) та посадовими і функціональними обов’язками педагогів. Застосовуються з метою організації їх безперервного розвитку та мотивування до системного вдосконалення професійних компетентностей.

5.1. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та підвищення професійного рівня і фахової майстерності (педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток, підвищення кваліфікації).

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи в порядку, встановленому законодавством. Атестаційна комісія керується Положенням про атестацію педагогічних працівників. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації.

Необхідною умовою чергової атестації є обов’язкове проходження не менше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах вільного вибору форм навчання, програм і суб’єктів підвищення кваліфікації. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

За результатами успішного проходження відповідного навчання (курсів) суб’єктом підвищення кваліфікації надається свідоцтво або сертифікат про підвищення кваліфікації педагогічного працівника з вказівкою кількості відпрацьованих академічних годин, які є дійсними упродовж п’ятьох років.

5.2. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

— ефективне планування та прогнозування своєї діяльності, аналізу її результативності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень з метою формування загальнопрофесійних, ключових, професійних компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

— позитивні результати успішності та досягнень здобувачів освіти за результатами моніторингових досліджень;

— досягнення здобувачів освіти за результатами предметних олімпіад, конкурсів фахової майстерності (позаурочна робота);

— постійне підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників;

— налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу тощо;

— організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

6. Система оцінювання управлінських процесів

Критерії оцінювання рівня управлінської діяльності керівних працівників закладу формуються відповідно до вимог (правил), що наводяться нижче:

Організаційно-правові засади діяльності закладу освіти.У закладі наявні установчі, реєстраційні та дозвільні документи, що відповідають вимогам нормативно-правових актів.
Формування контингенту здобувачів освіти. Прийом на навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до Правил прийому в межах затвердженого регіонального/державного замовлення та згідно з укладеними угодами з юридичними і фізичними особами. Чисельність здобувачів освіти відповідає ліцензійному обсягу закладу.
Наявність стратегії, програми розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань. Наявність стратегії розвитку та системи планування: затверджено стратегію та програму його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Наявне річне планування та відстежується його результативність. У закладі професійної освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.
Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм. Керівництво закладу сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує взаємну довіру та конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків (осіб, які їх замінюють), педагогічних та інших працівників.
Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників. Керівник формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до чинних професійних стандартів, штатного розпису та освітніх програм. Керівництво закладу мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, впровадження інновацій, сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
Організація освітнього процесу на основі конструктивної співпраці з роботодавцями (представниками роботодавців) їх організаціями та об’єднаннями.Заклад співпрацює з роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, громадськими організаціями та об’єднаннями, іншими фізичними та юридичними особами з метою організації виробничої практики.
Результативність (якість) освітньої діяльності у закладі. Результати поточного, підсумкового, проміжного та вихідного контролю навчальних досягнень здобувачів освіти відповідають фактичному рівню. Кваліфікаційна атестація проводиться у формі державних кваліфікаційних атестацій або поетапно кваліфікаційних атестацій. Заклад сприяє працевлаштуванню випускників, котрі здобували освіту за регіональним/державним замовленням.
Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності. Заклад впроваджує політику академічної доброчесності та сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.
Стипендіальне забезпечення та соціальний захист здобувачів освіти. Здобувачі освіти на період навчання забезпечуються стипендіями у визначеному порядку,організовано соціальний захист здобувачів освіти (керуючись Положенням про порядок призначення і виплати стипендій).
Раціональність та ефективність використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази. Заклад активно співпрацює з роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, громадськими організаціями та об’єднаннями, іншими фізичними та юридичними особами з метою залучення фінансових, інших ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку.

Формою контролю за діяльністю керівних працівників закладу освіти є атестація.
Ефективність управлінської діяльності керівних працівників під час атестації визначається за критеріями:

саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу освіти, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
забезпечення професійного розвитку педпрацівників, методичного супроводу молодих спеціалістів;
поширення позитивної інформації про заклад освіти;
створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);
застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівних працівників визначаються за критеріями:

цілеспрямованість та саморозвиток;
компетентність;
динамічність та самокритичність;
управлінська етика;
прогностичність та аналітичність;
креативність, здатність до інноваційного пошуку;
здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

7. Освітнє середовище ДНЗ «Знам’янський

професійний ліцей»

Оцінювання рівня забезпечення безпечних і нешкідливих умов здобуття освіти та роботи у межах закладу здійснюється за такими критеріями:

Будівлі, споруди, приміщення й територія закладу є безпечними і нешкідливими для навчання та праці.
ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітніх програм з професій.
Здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, нещасних випадків та дотримуються їх.
У закладі створені умови для безпечного використання мережі Інтернет.
У ліцеї забезпечується адаптація здобувачів освіти перших курсів до освітнього процесу.
Створені умови для медичного обслуговування здобувачів освіти та працівників закладу.

Оцінювання рівня забезпечення безпечних і нешкідливих умов освітнього процесу у період виробничого навчання на виробництві та виробничої практики(за межами закладу) здійснюється за наступними критеріями: на час виробничого навчання і виробничої практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні й нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм та угод з роботодавцями.

Перед початком виробничої практики, робочі місця на підприємстві перевіряються та оформляється акт огляду робочого місця.

Під час проходження виробничого навчання і виробничої практики робота здобувачів освіти не використовується для цілей, не передбачених освітніми програмами.

Оцінювання рівня забезпечення безпечних й нешкідливих умов проживання в гуртожитку здійснюється за такими критеріями:

Будівля гуртожитку й територія навколо нього є безпечними і нешкідливими для проживання.
У гуртожиток для здобувачів освіти забезпечуються необхідні умови для проживання, занять, відпочинку, виховної роботи.
Здобувачі освіти та працівники гуртожитку обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, нещасних випадків та дотримуються їх.
У гуртожитку створені умови для безпечного використання мережі Інтернет.
Забезпечується адаптація здобувачів освіти перших курсів, тісна взаємодія з вихователями.
Створені умови для медичного обслуговування здобувачів освіти (наявний ізолятор).

Оцінювання створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, запобігання та протидія булінгу (цькуванню) реалізується за такими критеріями:

Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу.
Правила внутрішнього розпорядку ліцею забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.
На вебсайті закладу оприлюднені правила поведінки здобувача освіти ліцею, план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу(цькуванню) у закладі освіти; порядок подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування); електронна скринька довіри, тощо.
4. Директор та заступники директора закладу, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

Оцінювання рівня формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

Головними критерiями дотримання мiжнародних норм i вимог нацiонального законодавства щодо реалiзацii права громадян на отримання освiти мають бути якiсть i доступнiсть освiти для кожного. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається на рівні з іншими особами, зокрема, шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб:

рівність і доступність та гнучкість використання;
просте та зручне використання;
сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;
низький рівень фізичних зусиль;
наявність необхідного розміру і простору.

Створення в ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» інклюзивного освітнього середовища передбачає:

— організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);

— реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей здобувачів освіти, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

— здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у здобувачів з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

— створені умови для здобуття освіти з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;

— забезпечення задоволення у навчанні дітей з особливими потребами;

— створено безперешкодний доступ до всіх приміщень: у наявності два пандуси та кнопка виклику; східці для безпечного переміщення обладнані поручнями; виконано капітальний ремонт санітарних кімнат, туалетів.

Адміністрацією ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей» постійно проводиться робота щодо дотримання державних гарантій для осіб з особливими освітніми потребами, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на отримання професійної (професійно-технічної) освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям, гарантованих кожному громадянам Конституцією України.

Для якісного соціально-психологічного та психолого-медикопедагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога.

Моніторинг та самооцінювання

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти: моніторинг та самооцінювання.

Завдання моніторингу якості освіти у закладі:

здійснення систематичного контролю за освітнім процесом;
створення власної системи спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка мотивації навчання, прогнозування;
створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

Самооцінювання освітніх і управлінських процесів

З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи у закладі проводиться самооцінювання.

Самооцінювання передбачає оцінювання освітніх і управлінських процесів, внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу освіти; перевірку додержання вимог законодавства у сфері освіти.

Модель самооцінювання:

1-й рік — оцінювання діяльності педагогічних працівників – протягом навчального року;

2-й рік — оцінювання управлінської діяльності – протягом навчального року;

3-й рік — оцінювання освітнього середовища – протягом навчального року;

4-й рік — система оцінювання здобувачів освіти – I, ІІ семестр навчального року;

5-й рік — періодичне комплексне самооцінювання.

Для самоцінювання якості освітньої діяльності визначено критерії та індикатори, що використовуються під час проведення інституційного аудиту закладів освіти.

Етапи самооцінювання закладу освіти проводиться:

Підготовка до проведення перевірки та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти, внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

— формування експертних груп;

— вибір інструментарію для проведення самооцінювання окремих напрямків;

— визначення термінів вивчення того чи іншого аспекту діяльності закладу освіти тощо.

Робота експертної групи в закладі освіти (відповідно до розподілу обов’язків).
Систематизація й аналіз інформації, оформлення документації за результатами само оцінювання.

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності використовують:

Методи збору інформації та інструментарій:

опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю);
спостереження (моніторинг) за освітнім середовищем, проведенням уроків теоретичного та виробничого навчання, позаурочних та виховних заходів тощо;
вивчення документації;
визначення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти (контрольні зрізи) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Рівні оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

3.Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

4.Управлінські рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, методичної ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в закладі.

Результати самооцінювання узагальнюються (у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах), визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу, розробляються рекомендації щодо ліквідації недоліків, приймаються відповідні рішення щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Прикінцеві положення

Положення схвалюється педагогічною радою, затверджуються й уводиться в дію наказом директора закладу освіти. Зміни та доповнення до Положення схвалюються педагогічною радою, затверджуються й уводяться в дію наказом директора закладу освіти.

Перегляд Положення здійснюється в таких випадках:

зміна законодавства;
зміна цілей, організаційної структури та/або назви закладу освіти;
виявлення невідповідностей при інституційному та внутрішніх аудитах.

Ознайомлення персоналу закладу освіти із Положенням та змінами і доповненнями до нього здійснюється в установленому порядку. Положення оприлюднюється на офіційному сайті закладу освіти.